Ціла скриня з грошима

Ми вже писали, що перші сейфи у сучасному розумінні цього слова з'явилися в Англії лише на початку 19-го століття. До цього часу цінності заможні люди зберігали спочатку у дерев'яних, а потім у металевих скринях. Сьогодні ми розповімо детальніше про такі грошові скрині.

Як це часто буває в історії розвитку технологій, першими у виготовленні скринь для грошей досягли успіху римляни. Вони розробили спеціальні дерев'яні ящики, які були захищені близько розташованими залізними заклепками та забезпечені замками.

Грошові скрині та каси шістнадцятого та сімнадцятого століть

У п'ятнадцятому й шістнадцятому століттях нашої ери безліч міст на півдні Німеччини, в Австрії й Швейцарії, а згодом Франції та інших країн, славились своїми майстрами ковальської та слюсарної справи. Так наприкінці 15-го століття у невеликому місті Нюрнберзі (Німеччина) проживало понад 140 офіційно зареєстрованих ремісників – ковалів.

Усі ковальські майстерні були організовані у міські гільдії, які мали монополії на виробництво залізних предметів.

Зазвичай майстерні були старими сімейними підприємствами. Тут молоді учні та підмайстри переймали секрети майстерності в обробці листового металу, травленні, куванні, гравіювання на сталевих пластинах, фарбування і захисту від іржі. До розквіту епохи Ренесансу німецькі ковалі досягли панівного положення в Європі.

На початку шістнадцятого століття разом з новою технологією кування з'явилися і нові вимоги до якості продукції. На додаток до звичайного ковальського виробництва за допомогою молотка або кувалди, велика увага приділялася остаточній обробці, шліфуванню та поліруванню стали. А вже ближче до кінця століття абсолютно всі грошові скрині та касові ящики стали повністю виготовляти з листового заліза, та ще й зміцнювати пересічними смугами й арматурою для вірності. Можна сказати, що їх сталеві творіння стали прототипами перших сейфів дев'ятнадцятого століття.

Попит на скрині та замки на той час був досить великий й далеко за межами німецьких держав. Зовнішній вигляд виробів все більше та більше адаптували до їх безпосереднього призначення – від грубуватих міцних, що використовували для зберігання податків і заробітної плати солдатів (по суті - чотиристоронні металеві коробки з важкими замикальниими кришками, посиленими днищами й міцними ручками), до декоративних скринь і витончених коробок для подарунків.

Обробкою внутрішнього простору зазвичай не переймалися, хоча зовнішню частину надзвичайно щедро прикрашали розписом, орнаментами, карбуванням, травленням, позолотою.

Грошові скрині та каси могли мати один або кілька замків. До нашого часу збереглися зразки, обладнані досить складними замками з безліччю вбудованих болтів, які заповнюють всю нижню частину кришки, а замкова щілина завжди розташовується у центрі верхньої частини кришки та хитро закамуфльована.

У сімнадцятому столітті слюсарі почали приховувати замкову щілину знімною кришкою з полірованого листового заліза. Ось, наприклад, грошова скриня, виготовлена у сімнадцятому столітті у Нюрнберзі. Замок захищений кришкою, прикрашеною декоративними елементами. На корпусі можна побачити чудову, але фальшиву замкову щілину спереду і фурнітуру для двох замків. Фотограф невідомий.

У вісімнадцятому столітті залізні касові ящики використовувалися по всій Європі як дорожні сховища, або ж там, де люди постійно мали справу з готівкою або ж цінними паперами. Варто відзначити, що дизайн і конструкція такого типу скринь стали більш орієнтовані на функціональність, тому набагато більше уваги почали приділяти їх зломостійкості, а не візуальним прикрасам і декору.

Джерело: Money chests