Статті про сейфи та замки

Друга половина 19 століття ознаменувалася бурхливим зростанням промислового виробництва. Створювалися впливові корпорації, розвивалися технології та росло багатство їх керівників. Паралельно з ними також зростав попит на засоби захисту документів і цінних паперів від вогню й злому. Провідними виробниками сейфів для безпечного зберігання у ті часи були Сполучені Штати Америки та Великобританія. Між фабрикантами йшло постійне суперництво за звання кращого виробника.

На Всесвітній виставці 1867 року в Парижі відбулося цікаве змагання між британським виробником сейфів Чатвудом (Chatwood) та його американським колегою Херрінгом (Herring). В історії це змагання отримало назву "Битва сейфів".

Банда, очолювана Томасом Джеймсом Холденом (1896-1953) і Френсісом Китінгом (1899- 1978) вельми успішно грабувала банки, поїзди та машини з банківськими вантажами у 30-ті роки минулого століття на Середньому Заході США.

Прес-секретар ФБР того часу описував Томаса Холдена як «загрозу кожному чоловікові, жінці та дитині в Америці». Відзначився цей бандит ще й тим, що став першим втікачем від правосуддя, який був офіційно включений до списку десяти найбільш розшукуваних злочинців ФБР у 1950 році.

Чим же «заслужив» таку честь даний грабіжник?

У 16-му столітті нашої ери німецьке місто Нюрнберг було центром металообробної промисловості середньовічної Європи. Як ми вже писали, у цей час тут проживало понад 140 офіційно зареєстрованих ремісників-ковалів. Їхні вироби з металу мали попит у всіх країнах Європи того часу. І як завжди серед звичайних майстерних ремісників виділялися видатні винахідники-інженери, слава яких дійшла до нашого часу навіть через 500 років.

Це зухвале пограбування Траст-банку в Йоганнесбурзі (28 квітня 1971 рокe) вважається найбільшим за всю історію Південної Африки й зробили його аж ніяк не професійні грабіжники. Примітно, що, як й в випадку з найбільшим банківським пограбуванням в Японії (банк «Ніхон синтак Гінко» в 1968) злочинці обманом заволоділи автофургоном, в якому перебувало понад 241 тисячі рендів (південноафриканська валюта). По курсу 1971 року ця сума становила приблизно 470 тисяч фунтів стерлінгів. Але давайте за порядком.

Кожна людина, стурбована збереженням своїх цінностей, замислюється про безпечне місце для їх зберігання. Можна придбати надійний сейф і встановити його вдома. Або орендувати індивідуальну сейфову чарунку у банку. Ці два варіанти мають свої переваги та недоліки. Світова історія знає приклади гучних пограбувань як депозитних сховищ, так і злому домашніх сейфів. Ми вже розповідали про історію виготовлення домашніх і офісних сейфів. Представляємо вам коротку історію виникнення депозитних сховищ і послуги зберігання цінностей поза домом власника.

Аміла Дінса багато агентів ФБР вважають надуспішним серед зламувачів банків у США. Прославився він завдяки пограбуванню депозитного сховища United California Bank 24 березня 1972 у місті Лагуна-Нигель, штат Каліфорнія. За одну крадіжку було розграбовано 458 депозитних сейфів. У результаті була викрадено готівка та інші цінності на суму 12 мільйонів доларів (близько 30 мільйонів на сьогодні). Але зломщики зробили фатальну помилку, характерну для багатьох чоловіків. Грабіжники забули помити посуд у своїй штаб-квартирі перед відходом, і таким чином виявлені відбитки пальців дозволили зловити та засудити злочинців, а також повернути велику частину награбованого.

Статистика квартирних крадіжок не може залишити байдужим жодної звичайної людини. Кожен власник ключів від квартири побоюється прийти до свого помешкання, двері якого зламано зловмисником. Напевно саме цей страх породив безліч міфів про розкриття дверних замків зломниками. У цій статті ми постараємося розвіяти хоча б частину їх і роз'яснити, чому подібні методи відкриття дверей нереальні та фантастичні.

1) Розкриття замку або двері за допомогою рідкого азоту
2) Відкриття замків кислотою
3) Підбір ключа до замку

Пограбування інкасаторської компанії Securitas стало найбільшим пограбуванням в історії Великобританії, для чого кілька людей викрали керівника депозитарієм та його сім'ю. Разом з ними бандити проникли до сховища фірми Securitas Cash Management Ltd у Тонбріджі, графство Кент. В офісі вони захопили ще 14 співробітників компанії та забрали 53 116 760 фунтів стерлінгів (близько 92,5 млн доларів) у паперових банкнотах. Поки одні злочинці стерегли заручників, інші вантажили гроші в машину. Причому зловмисники змогли забрати лише чверть наявної готівки, решта грошей просто не влізли в фургон. Всього на той момент у депозитарії було 203 мільйони.

На розшук злочинців і зниклих грошей поліцією було витрачено близько 5 мільйонів фунтів стерлінгів, при цьому знайдено й повернуто в сховище 21 мільйон. Більше половини вкраденого, не знайдено на даний час.

В описі характеристик сейфів на нашому сайті для банківських та інших вогнестійких сейфів в обов'язковому порядку вказується клас вогнестійкості у вигляді абревіатури. Крім того, ця інформація міститься на шильдиках, які кріпляться на внутрішній стороні дверей таких сейфів. Але що ж означають ці символи? Саме це ми і хочемо Вам сьогодні роз'яснити.

Зауважимо, що клас вогнестійкості сейфу визначається під час тестових випробувань і підтверджується сертифікатом. Стандарти вогнестійкості відрізняються у різних країнах, але незначною мірою. В Україні у грудні 2014 року прийнятий єдиний державний стандарт для вогнестійких сейфів ДСТУ EN 15659: 2014.

1 квітня 1905 року газета «Berliner Tageblatt» вийшла з сенсаційною статтею на першій шпальті "Der Milliardenraub im Bundesschatzamt" (Сотні мільйонів доларів викрадені в Федеральній скарбниці). У статті повідомлялося, що в Федеральній скарбниці США викрадено все золото та срібло. Група злодіїв, які фінансувалися американськими мільйонерами, безперешкодно протягом 3 років рила підземний тунель під сховище скарбниці. У результаті головну скарбницю США пограбовано на більш ніж 268 мільйонів доларів. У статті написали, що уряд США відчайдушно намагається приховати злочин, хоча американські детективи шукають злочинців по всьому світу.

У газетній статті досить докладно описали підготовчий процес, завдяки якому була здійснена крадіжка. У загальному та цілому, це зайняло три роки та стало можливим тільки тому, що кримінальну витівку фінансувала група американських мультимільйонерів.