Велике Бостонське пограбування Brink's

17 січня 1950 року незадовго до 19:30 група озброєних людей в масках вийшла з будинку № 165 по Прінс-стріт у Бостоні, штат Массачусетс, волочачи за собою мішки з 1 218 211 29 доларами готівкою та 1 557 183 83 доларами чеками, грошовими переказами та іншими цінними паперами. Ці люди тільки що вчинили "злочин століття", "ідеальний злочин", "казкове пограбування Brink's". (На сьогодні сума награбованого дорівнює приблизно $29.5 мільйонів). О 7:27 вечора, коли грабіжники втекли з місця злочину, співробітник Брінкса («The Brink's Company» – компанія, що спеціалізується на перевезенні цінностей, безпечній логістиці та касових операціях. Заснована в 1859 році в Чикаго й на сьогодні працює в понад 110 країнах світу на 6 континентах.) подзвонив в Бостонське поліційне управління. Через кілька хвилин до будівлі компанії прибула поліція, а також до розслідування швидко приєдналися спеціальні агенти ФБР.

Комуністична змова?

Шеф ФБР Гувер
Шеф ФБР Джон Е. Гувер

То був час холодної війни та різкого загострення антикомуністичних настроїв в США. Тільки недавно, наприкінці березня 1949 року Міністр, оборони США Джеймс в. Форрестол викинувся з вікна 16-го поверху, де знаходилося психіатричне відділення військового госпіталю. Існує версія, що до цього він постійно повторював: "Росіяни йдуть!». У такій політичній ситуації тодішній шеф ФБР Джон Е. Гувер у своїх припущеннях пішов ще далі. На своїй пресконференції він висловив думку, що це пограбування — частина комуністичної змови, а гроші вкрадені з метою державного перевороту.

Довгий час збройне пограбування, відоме як "пограбування Brink's", вважалося найуспішнішим пограбуванням в історії Сполучених Штатів

Розслідування

Спочатку слідчим була доступна вкрай мала кількість фактів. З бесід з п'ятьма співробітниками, з якими зіткнулися злочинці, стало відомо, що до будівлі проникло від п'яти до семи осіб. Всі вони були в темно-синіх куртках, рукавичках і шоферських кашкетах. Обличчя кожного повністю приховували маски, і вони майже не розмовляли між собою. Рухалися грабіжники з навмисною точністю, яка наводила на думку, що злочин було ретельно сплановано та відрепетирувано заздалегідь. Якимось чином злочинці відкрили щонайменше три, а можливо, й чотири замкнені двері, щоб потрапити на другий поверх "Brink's", де п'ятеро службовців займалися своєю щовечірньою роботою з перевірки та зберігання грошей, зібраних того дня з клієнтів компанії.

Всіх п'ятьох співробітників під дулом пістолета змусили лягти на підлогу обличчям вниз, зв'язали їм за спиною руки, а вуста заклеїли скотчем.

На Принс-стрит после ограбления
На Прінс-Стріт після пограбування

Коли здобич пакували в мішки та складали між другою і третьою дверима, що ведуть на Прінс-Стріт, пролунав дзвінок. Грабіжники зняли клейку стрічку з рота одного зі співробітників і дізналися – зумер сигналізує про те, що хтось хоче увійти у сховище. Чоловік, який дзвонив у дзвінок, був службовцем гаража. Двоє з членів банди рушили до дверей, щоб схопити його, але, побачивши, що службовець гаража йде, очевидно, не підозрюючи про скоєне пограбування, вони не стали переслідувати його.

Коли новина про пограбування стала відома, суперінтендант Бостонської поліції Едвард Фаллон викликав понад 150 співробітників правоохоронних органів в поліційне управління, з метою проінформувати їх про подію. Тим часом уява публіки була повністю захоплена зухвалим пограбуванням і  "справа Brink's" не сходила з першої смуги газет. Компанія запропонувала винагороду в розмірі 100 000 доларів за інформацію, яка допоможе в розслідуванні.

Але шахраям, схоже, все повинно було зійти з рук – у поліції та ФБР майже не було зачіпок і взагалі ніяких реальних доказів. Єдиною цікавою знахідкою виявилося те, що 4 березня 1950 року на звалищі в Стоутоні, штат Массачусетс поліція виявила частини вантажівки Ford 1949 року випуску, захованих у мішках. Вантажівку розрізали за допомогою ацетиленового пальника, а потім кувалдою розбили двигун. Ймовірно, якби не замерзлий ґрунт, особи, що кинули мішки спробували б закопати їх. Вантажівка, знайдена на звалищі, була викрадена 3 листопада 1949 року. Всі спроби встановити особи відповідальних за крадіжку, й тих, хто розбив вантажівку, не увінчалися успіхом.

Части грузовика на свалке
Мішки з частинами вантажівки на звалищі

Незабаром історія зникла з поля зору громадськості…

Двома головними підозрюваними, чий кримінальний досвід цілком відповідав розмаху пограбування "Brink's", були Джозеф Джеймс О'Кіф і Стенлі Альберт Гуссіора. О'Кіф і Гуссіора вчинили разом кілька пограбувань. Обидва відбули тюремні терміни, й були добре відомими діячами злочинного світу на східному узбережжі. Цих підозрюваних допитувала Бостонська влада після пограбування. О'Кіф стверджував, що залишив свій готельний номер у Бостоні приблизно о 7 годині вечора 17 січня 1950 року. Після пограбування влада без успіху намагалася знайти його в готелі. Його пояснення: пив у барі в Бостоні. Гуссіора також стверджував, що того вечора пив. Сім'ї О'Кіф і Гуссіора жили в околицях міста Стоутон, штат Массачусетс. Після виявлення частин вантажівки в Стоутоні місцеві поліціянти обшукали їх будинки, але ніяких доказів, що зв'язують їх з вантажівкою або пограбуванням, виявлено не було.

Джеймс О`Киф
Джозеф Джеймс О'Кіф

Більше ніяких зачіпок і просувань у розслідуванні не передбачалося. І хоча в поле зору ФБР потрапили ті самі злочинці, які вчинили наліт, вони змогли надати, хоч і хитке, алібі на час пограбування.

У період розслідування й пізніше О'Кіф і Стен Гуссіора були заарештовані за інші крадіжки та відсиділи термін у в'язниці Пенсільванії, а термін позовної давності даного злочину для ФБР впевнено закінчувався…

Коли ж О'Кіф вийшов з в'язниці в Пенсільванії, то дізнався, що подільники витратили його частку від пограбування «Brink's». У довгій низці заплутаних махінацій О'Кіф робив все більш відчайдушні заходи, намагаючись забрати свої гроші в інших членів банди. Але у відповідь на нього здійснювалися спроби збройного замаху, а востаннє його змогли серйозно поранити.

Перестрілка дала можливість агентам ФБР спробувати налаштувати потерпілого проти колишніх подільників.

І ось, киплячи від гніву, що його використовували та кинули, 6 січня 1956 О'Кіф погодився викласти все ФБР. Він назвав імена всіх учасників операції "Brink's" і детально описав, як їм вдалося провернути справу.

Як же проходив злочин

Ідея пограбування виникла в голові італійського емігранта на ім'я Тоні "Товстун" Піно. Він знав, що дана компанія на Прінс-стріт щодня має справу з великими сумами готівки та облігацій, беручи участь у виплаті заробітної плати в цьому районі. Відстежуючи кілька місяців розпорядок роботи компанії з вікон і дахів сусідніх будинків, Піно помітив, що службовці "Brink's" часто втрачають пильність, маючи справу з великими сумами готівки. Він був переконаний, що вдале пограбування можливе. Але це буде не легко, тому йому буде потрібно дисциплінована команда та точний розрахунок часу.

Толстяк Пино
Тоні “Товстун” Піно

З метою набрати відповідну команду для майбутньої справи Піно звернувся до двох приятелів з кримінального світу, яких він добре знав: Стену "Гасу" Гуссіорі та Джозефу "Спексу" О'Кіфу. Обидва злочинці були родом з бостонських вулиць й вважалися справжніми професіоналами своєї справи. Разом вони спланували й здійснили найбільше пограбування в історії США того часу.

Ними обговорювалися різні сценарії. За однією з версій, грабіжники ховалися в будівлі та вранці нападали на співробітників, за іншою — брали в заручники старшого бригадира та змушували його відкрити сховище готівки. О'Кіф подумав, що має бути кращий спосіб. Тому вони з Гасом врешті-решт з'ясували, як проникнути до будівлі Brink's вночі через покинутий гараж. Опинившись всередині, вони провели ретельну розвідку приміщення компанії. О'Кіфу спала на думку ідея зняти циліндри замків з усіх дверей, що ведуть у сховище готівки. Він вирішив, що якщо зняти циліндри замків, виготовити ключі, а потім повернути циліндри на місце, то ніхто цього не помітить. Що вони успішно й зробили, витративши 5 вечорів на виготовлення дублікатів ключів до 5 дверей.

Маска грабителя

З цього моменту почав вимальовуватися справжній план. Сім осіб увійдуть до будівлі, використовуючи дублікати ключів, виведуть з ладу співробітників сховища та заберуть всю готівку. Водій буде чекати в машині для втечі зовні. Інша людина зустрінеться з командою на конспіративній квартирі після втечі, щоб розділити здобич. Шахраї знайшли спосіб отримати уніформу, яка виглядала точно так само, як уніформа співробітників Brink's.

17 січня 1950 року О'Кіф і його люди увійшли в будівлю Brink's на Прінс-Стріт 165, Бостон, споряджені пістолетами, мотузкою, сумками й скотчем. Вони надягли маски для святкування Хелловіну та попрямували прямо в сховище. Підійшовши до шокованих співробітників, злочинці витягли пістолети та наказали всім заткнутися. Пара службовців була обрана, щоб супроводжувати бандитів у сховище, де вони наповнили мішки. Хвилин через двадцять все було скінчено. Бандити покинули будівлю, навантажені здобиччю, і поїхали, залишивши приголомшених співробітників компанії. Кожен член групи отримав близько 100 000 доларів як свою частку від видобутку.

Арешти та вироки

Маючи у своєму розпорядженні цю цінну інформацію, прокурори пред'явили звинувачення всім членам банди, що залишилися в живих (двоє з них вже померли). Рішенням Бостонського суду в 1956 році, вони отримали довічне ув'язнення.

"Спекс" ж був умовно звільнений в 1960 році зі зміною імені та тихо помер шістнадцять років по тому.

Участники ограбления арестованы

А де ж гроші?

Велика частина здобичі від пограбування Brink's так й не була повернута.

Попри арешти та обвинувальні висновки в січні 1956 року, більше 2,775,000 $, включаючи 1,218,211.29 готівкою, як і раніше не були знайдені. О'Кіф не знав, ні де члени банди сховали свої частки, ні як вони розпорядилися грошима. Решта засуджених просто мовчали.

Варто сказати, що з чистої випадковості в червні 1956 року в стіні будівлі на Тремонт-стріт у Балтіморі була знайдена сумка холодильник для пікніка в якій лежали стопки купюр на різних стадіях руйнування. Деякі купюри були розірвані на дрібні шматочки, а інші розвалювалися на частини, коли їх брали в руки. Попри це експерти ФБР змогли ідентифікувати ці гроші, як частину здобичі від пограбування Brink's.

Але все одно більше $ 1,150,000 готівки так і не знайдені досі.

Від великого до смішного один крок

Від великого до смішного, як відомо, тільки один крок. Фартові учасники Великого Бостонського пограбування, як і всі люди в Америці, які досягли будь-якого успіху, стали своєрідними національними героями. По всій країні йшли превеселі шоу, де популярні коміки на всі лади обігравали цей кримінальний маскарад. Мало того, велике Бостонське пограбування послужило сюжетною основою голлівудської комедії «Велике пограбування Brink's», знятої режисером Вільямом Фрідкіним у 1978 році. Критики відзначали високий рівень правдивості картини. І це не дивно, адже до кожного з акторів, що грали гангстерів, офіційним консультантом був прикріплений один з грабіжників – справжній прототип, що детально розповідав акторові про всі деталі реальної картини пограбування.

Джерело: Brink`s Robbery

Теги Пограбування, пограбування банку

Переглядаючи цей сайт, ви погоджуєтеся з нашою  політикою конфіденційності