Сан-Галлі - засновник громадських туалетів і фабрикант надійних сейфів

Сан-ГаллиЖиттєпис Сан-Галлі, написаний ним самим і пишно названий "Curriculum vitae заводчика й фабриканта Франца Карловича Сан-Галлі", можна було б включити до курсу менеджменту та маркетингу будь-якого сучасного вищого навчального закладу. Франц Карлович умів все. Й вчасно ризикнути, й вчасно відступити, й створити своєму заводу потрібну рекламу, а також зайнятися не дуже престижною, але вельми вигідною справою, скажімо, обладнанням міських громадських туалетів. Мабуть, останнє й зробило Сан-Галлі героєм міського фольклору.

Існує легенда. Нібито, жила у Петербурзі якась Дунечка, дівчина не найсуворіших правил. Одного разу на балу вона застудилася та померла, залишивши досить великий капітал. Ніхто не знав, як ним розпорядитися, й государ Імператор повелів передати його міській Думі на потреби сиріт. Але думські діячі чинили опір і відмовилися прийняти "непотрібні гроші". Государ імператор, розгнівавшись, вигукнув: "Що ж мені – собакам їх, чи що, віддати?" І тоді встав купець Сан-Галлі, який мав ливарний завод на Лігівці, та запропонував обладнати на гроші Дунечки перші у Петербурзі громадські туалети. Як в Європі! Таким чином, "непотребний" капітал пішов на дуже навіть потрібну для міста справу.

Франц Карлович Сан-Галі народився у 1824 році у родині головного інспектора митних магазинів у Німеччині в м. Штеттін. До 17-ти років життя Франца було безхмарним. Але зі смертю батька та годувальника сім'ї Карла Сан-Галі, юнакові довелося задуматися про заробіток і вступити учнем до комерційної компанії.

У 1843 році молодий чоловік відправився до Росії у Санкт-Петербург, щоб продовжити кар'єру тут. У Петербурзі платню 19-річному юнакові поклали таку, щоб він не помер з голоду. Але Франц виявився настирливим, допитливим і товариським. Завів корисні знайомства й влився у товариство спадкоємців — дітей Петербурзької бізнес-еліти тих часів. Потім прийняв православ'я та вдало одружився за розрахунком.

Корисні зв'язки та посаг дружини дозволили Францу зняти на Лігівці майстерню, найняти десяток майстрів, і відкрити магазинчик на Невському. Так почався стрімкий підйом соціальними сходами майбутнього заводчика та фабриканта.

Відкривши своє виробництво, він, як це водиться, поголодував кілька років. Але Франц Карлович не здавався. Він був грамотним інженером-винахідником, і безліч своїх патентів на винаходи реєстрував і втілював у життя. Як правило, це були новації, потрібні на той момент часу, тож знаходили своїх споживачів у чималій кількості. Особливо варто згадати винахід чавунних радіаторів водяного опалення, відомих нам як батареї.

Перше велике замовлення, виконане виробництвом Франца, був ремонт опалювальної системи імператорської оранжереї у Царському Селі. Успішний результат цього ремонту, відразу дав можливість не тільки надалі отримувати урядові замовлення, але й збільшувати їх.

Сан-Галлі отримував нові вигідні замовлення, а тому завод його ріс, так само як і добробут самого фабриканта. Ставши лідером у галузі інженерного обладнання будівель, щасливий заводчик постійно розширював асортимент продукції, що випускалась. Поступово до батарей і опалювального обладнання, протипожежних систем, металевих каркасів для будівництва будівель, дезінфекційних приладів, вентиляційних систем, печей, герметичних дверей, механічних умивальників додалося художнє лиття та сейфи. Грати воріт Зимового палацу, огорожі, чавунні лавки, ворота, скульптури ... багато чого відливали на заводі Сан-Галлі. Навіть чавунний операційний стіл, на якому академік Павлов робив свої досліди над собачками, теж виготовили на його фабриці. Більш того, саме Сан-Галлі зобов'язані тим, що у Санкт-Петербурзі та Росії з'явилися перші громадські туалети, на кшталт бачених їм за кордоном. Він побудував мережу цих корисних закладів на гроші, які залишилися від раптово померлої Петербурзької дівиці легкої поведінки.

До 1903 року на заводі Сан-Галлі працювало вже близько 1000 осіб. На знак подяки за якість роботи фабрикант отримав від імператорського дому почесне право ставити на своїх виробах зображення двоголового орла. Крім того, Сан-Галлі було подаровано дворянство, чин дійсного статського радника, відповідний чину генерала та п'ять орденів.

Эмблема завода Сан-Галли

Виготовлення надійних сейфів було для виробництва Сан-Галі тільки одним з напрямків. Але якість сейфів, на кришці дверей яких був зображений барвистий герб Російської імперії у порівнянні з такими ж на ті часи було ідеальною. Сан-Галі дорожив своїм авторитетом. Серед ведмежатників і шніфферів того часу сейфи з емблемою заводу Сан-Галлі вважалися досить складними й такими, що не розкриваються.

Працювала його фабрика і на" військову машину" тих часів, так до наших часів дійшов полковий сейф-скриня.

Военный сейф-сундучок

Сейфи виробництва Сан-Галі досі збереглися у багатьох старовинних адміністративних будівлях Санкт-Петербурга. Справжні сейфи, а не прості вогнетривкі шафи, що мають досить значну вагу, щоб їх не спідручно було виносити грабіжникам. З транспортуванням таких сейфів може впорається бригада такелажників, оснащена складним обладнанням. З цієї причини й залишаються старі сейфи в установах і будинках, де з царських часів не було капітального ремонту. Викидати та вивозити сейфи не дешево.

Сохранившийся сейф производства Сан-Галли

І зараз пітерські аварійники мотаються на виклики, щоб розкрити старі сейфи, для "шукачів скарбів",  які тішать себе надією знайти там якісь скарби. На жаль, за радянських часів цінностей в установах практично не було, і знаходять там тільки скріпки та листи чистого паперу.

Деякі заповзятливі громадяни все ж розкривають сейфи з метою їх відновлення і подальшого продажу. У ті часи любили метал покривати фарбою, стилізованої під деревину.

Сейф покрытый краской под дерево

У 1908 році Сан-Галі покинув цей світ, але його фабрики продовжували випускати якісну продукцію до самої революції 1917 року. Може й добре, що він не дожив до часів варварства та ідіотизму, що наполегливо утримують свої позиції й сьогодні?

Джерело: СЕЙФЫ - РУССКАЯ ИСТОРИЯ 

Переглядаючи цей сайт, ви погоджуєтеся з нашою  політикою конфіденційності