Пограбування портфеля вартістю 292 мільйона фунтів стерлінгів

Це зухвале пограбування 1990 року вважається найбільшим в історії Великобританії. При цьому вражає, з якою неймовірною легкістю воно було здійснено.

В результаті злочину в самому центрі Лондона було вкрадено 291,9 мільйона фунтів стерлінгів (що еквівалентно 670 мільйонам фунтів стерлінгів у 2020 році). Ретельно спланована операція спочатку виглядала так, ніби 2 травня озброєним злочинцем-одинаком був пограбований кур'єр. Однак поліція Лондона незабаром зрозуміла, що це була складна Глобальна авантюра, в якій брали участь Нью-Йоркська мафія, Ірландська республіканська армія (IRA) і колумбійські наркобарони.

Злочинці скористалися існуванням кур'єрів, які переміщали величезні суми грошей по всьому лондонському Сіті, щоб забезпечити ліквідність у фінансовій системі Великобританії. Гроші зверталися у вигляді депозитних сертифікатів і скарбничих векселів на пред'явника.

Ідея пограбування виникла після повідомлень ЗМІ в січні 1990 року про те, що кур'єр випадково упустив облігації на пред'явника на суму 4 мільйони фунтів стерлінгів (що еквівалентно 9 мільйонам фунтів стерлінгів у 2020 році) по дорозі в Банк Англії. Двадцятитрирічний інспектор виявив чотири депозитні сертифікати на Трогмортон-стріт за межами фондової біржі після того, як вони випали з портфеля кур'єра. Коли він віддав їх назад, то був винагороджений великою пляшкою шампанського Laurent-Perrier. 

Почувши цю історію, синдикат організованої злочинності зрозумів, що в разі пограбування кур'єра вони можуть отримати величезну вигоду, оскільки облігації на пред'явника дають право на гроші, зазначені на них будь-кому, в чиї руки вони потраплять. Сертифікати випускалися щотижня Банком Англії як засіб управління короткостроковими потребами у витратах, забезпечуючи постійну ліквідність фінансової системи. Термін погашення векселів становив від одного до шести місяців, і вони перебували у вільному обігу, поки в середині 2000-х процес не став електронним. Було вжито заходів, щоб крадіжка виглядала як випадкове пограбування, оскільки облігації були б анульовані, якби підозрювали, що це пограбування, замовлене організованою злочинною групою. Синдикат планував якнайшвидше відмити облігації в Цюриху, Швейцарія.

Вранці 2 травня 1990 року 58-річний Джон Годдард, співробітник фінансового брокера Sheppards (дочірня компанія Cater Allen), йшов по Ніколас-лейн, провулку в лондонському Сіті. У нього в портфелі був 301 сертифікат на суму 291,9 мільйона фунтів у вигляді облігацій на пред'явника, з яких 121,9 мільйона фунтів стерлінгів були депозитними сертифікатами, а 170 мільйонів фунтів стерлінгів –  скарбничими векселями  її Величності. Раптово з'явився молодий чоловік років двадцяти та напав на Годдарда з ножем. Вважається, що грабіжником був Патрік Томас.

Спочатку здавалося, що операція пройшла за планом, попри повідомлення, опубліковані на наступний день в «Таймс», в яких говорилося, що пограбування було «марним трофеєм» і що «злочинець не отримає ні цента від злочину». Банк Англії навмисно надавав ЗМІ неправдиву інформацію. Дарма що, що він поінформував фінансові установи по всьому світу про серійні номери, облігації все ще можна було перевести в готівку. 

Домовленість зі швейцарцями, які повинні були відмити гроші, не спрацювала. Синдикат був змушений шукати інші варіанти серед злочинного світу. Векселями зацікавилася Нью-Йоркська мафія, яка вже брала участь у схемі відмивання облігацій США в Лондоні.

Контактною особою американської мафії у Великобританії був Кейт Чізмен, який раніше подавав фальшиві заявки на позику, щоб підтримувати розкішний спосіб життя. Ще в 1975 році він був звинувачений у вимаганні 287 000 фунтів стерлінгів і утримувався під вартою протягом тижня після прибуття до суду на срібному "Ролс-ройс" з шофером. Пізніше він був засуджений до шести років позбавлення волі за змову з метою шахрайства з Товариством бенефіціарного фінансування та позики, направивши 318 фіктивних заяв про позику. 

Дізнавшись про пограбування, Чізмен приступив до роботи. Він відправив частину вкрадених облігацій Марку Осборну в США, який потім зустрівся з мафіозі Тоні Діпіоно в барі Нью-Йорка і передав Тому десять облігацій на суму 1 мільйон фунтів кожна. Однак Діпіоно був агентом ФБР, й Осборн був заарештований, згодом вирішивши зрадити своїх соратників. ФБР нібито записував розмови між Осборном і Чізменом до тих пір, поки Осборн не зник у серпні 1990 року, а потім був знайдений убитим.

Синдикат в Лондоні усвідомив, що в їх ряди також проник інформатор, оскільки поліція лондонського Сіті швидко почала повертати облігації, завдяки організованій операції «Старлінг». Незабаром детективи отримали повідомлення про появу облігації в Північній Ірландії, а ще хтось спробував розмістити облігацію в банку Natwest в Глазго.

Влітку 1990 року 80 сертифікатів на суму 77 мільйонів фунтів стерлінгів були виявлені при нібито плановій перевірці рейсу, який прибув з Дубліна в аеропорту Хітроу. Троє ірландців були заарештовані, і митниця заявила: "Ми не знали, що у них будуть облігації. Ми знайшли їх випадково". Насправді за цими людьми спостерігали, оскільки одним з них був Томас Койл, відомий злочинець. Койл швидко придбав 80 вкрадених облігацій і, усвідомивши їх величезну цінність, найняв двох членів IRA, щоб допомогти їх продати. Не маючи можливості перевезти їх до Ірландії, вони розробили план продажу векселів в США через Джона Френсіса Конлона, який мав зв'язки з різними агентствами безпеки та торговцями зброєю. План був зірваний на першому етапі, коли Койл, Ентоні Руні та Едвард Данн були заарештовані в Хітроу. Векселі були виявлені в багажі Руні, і всі троє заявили про свою невинність. Коли справа дійшла до слухання в королівському суді Найтсбріджа, всі були звільнені з технічних причин. 

Операція "Старлінг" повернула облігацій на суму 80 мільйонів фунтів стерлінгів на Кіпрі. Також рейди пройшли в Нідерландах, Шотландії, Сінгапурі та Західній Німеччині. Зв'язок з Ірландською республіканською армією (IRA) було виявлено у вересні 1990 року, коли чоловік залишив пакет в офісі Aeroperú в Маямі для доставлення в Ліму, Перу. Обшук, проведений митницею США, показав, що пакет містив викрадені облігації на суму 71 мільйон фунтів стерлінгів, які IRA намагалася обміняти у Колумбійських наркобаронів на гроші та наркотики. Контрабандисти сховали облігації у двох телефонних книгах Маямі.

Після злочину Томас продовжував жити в муніципальному будинку Тернхем-роуд в Броклі, на півдні Лондона, зі своєю зведеною сестрою та її сім'єю. Для сім'ї та сусідів він був звичайним молодим хлопцем. Поки у березні 1991 року не був спійманий на гарячому на обробленні кілограма кокаїну разом з Девідом Саммервіллом. На суді йому вдалося переконати присяжних, що саме його товариш несе відповідальність за транспортування кокаїну на суму 30 000 фунтів стерлінгів й, таким чином, був виправданий, в той час, як Саммервілл отримав семирічний термін.

Рано вранці 29 грудня 1991 року, почувши шум і стукіт у вхідні двері, зведена сестра Томаса знайшла його лежачим на землі з вогнепальним пораненням в голову. Він помер від отриманих травм, поки вона викликала швидку допомогу. Спочатку поліція вважала, що Патрік був убитий друзями Саммервілла. Але незабаром стало ясно, що юнак був причетний до інших злочинів, оскільки вони знайшли рахунки будівельного товариства на суму понад 150 000 фунтів стерлінгів. Професійний злочинець Джиммі Тіппетт-молодший написав у своїй автобіографії Born Gangster, що Патрік Томас показав йому міські облігації в туалеті незабаром після пограбування Годдарда.

Кейт Чізмен був заарештований у Великобританії після розслідування, проведеного поліцією лондонського Сіті та ФБР. Він був засуджений до шести з половиною років тюремного ув'язнення, але зумів втекти з країни, перебуваючи під заставою. 26 жовтня 1991 року газета Today опублікувала статтю під назвою «Ключ до розгадки трупа на суму 290 мільйонів фунтів стерлінгів», в якій говорилося, що Чізмен був знайдений обезголовленим в Болні, Сассекс. Однак труп в Болні не був Чизменом, який насправді був в мандрах на Тенерифе. Тіло було знайдено в лісі, закутане в килим без голови та без рук. Труп був похований в 1994 році, а потім знову відкопаний у 2009 році для проведення повторної експертизи. Станом на 2020 рік тіло все ще не впізнано. 

Після арешту в Іспанії Чізмен був екстрадований в США, де йому пред'явили звинувачення в змові з метою відмивання 392 мільйони фунтів стерлінгів вкрадених облігацій, включаючи 292 мільйони фунтів стерлінгів, отриманих у Лондоні. Чізмен стверджував, що пропустив заставу, побоюючись за своє життя, і визнав себе винним, розповівши, що він «відмив» облігації на суму 16 мільйонів фунтів стерлінгів. Суддя Роберт В. Суіт засудив його до максимально можливого терміну ув'язнення в шість з половиною років за спробу ухилитися від правосуддя і через його кримінальне минуле.

Крадіжка міських облігацій вважається одним з найбільших пограбувань в історії з точки зору взятої суми, затьмарюючи інші злочини Великобританії, такі як пограбування Брінкс-Мет, Велике пограбування поїзда, пограбування заставного депозиту в Найтсбріджі, і пограбування депозитарію Securitas. Зрештою поліція повернула все, крім двох з 301 вкраденого сертифіката. Банк Англії продовжує використовувати систему облігацій для захисту фінансової ліквідності, але останні паперові банкноти були випущені у вересні 2003 року, а після весь процес став електронним.

Джерело: City bonds robbery