Навесні замки Індії

Продовжуємо розповідати історію виробництва навісних замків різних культур. Ми вже говорили про навісні замки Стародавнього Риму й Стародавнього Китаю, а тепер перейдемо до історії виробництва замків в Індії.

Республіка Індія – це Федерація держав з окремими урядами, що приблизно дорівнює третині площі Європи, з дуже довгою та драматичною культурною історією.

Перша вирішальна зустріч Стародавньої Індії з Європою відбулася у 326 році до н.е., коли армія грецького полководця Олександра Македонського завоювала Персію й почала вдиратися на територію сучасної Індії. Кампанія була великою, але солдати ні в яку не хотіли переходити Ганг. Але завдяки цьому походу Індія отримала можливість торгівлі з Південною Європою та Близьким Сходом.

Торгові шляхи на Схід і Захід функціонували серед самих ранніх культур в Індії. Близько нульового року нашої ери величезна кількість предметів розкоші та інших товарів було перевезено через Європу, Західну і Східну Африку, Близький Схід, Індію, Цейлон і Китай в обох напрямках. Товари обмінювалися, купувалися і продавалися у містах, на торгових станціях і ринках уздовж всіх доріг.

Шовкові тканини, фарфор і спеції привозилися до Імператорського Риму караванами верблюдів Шовковим шляхом з Китаю. У Персії ця дорога з'єднувалася з торговими шляхами зі Сходу. З Індії Рим імпортував дорогоцінні камені, спеції, цукор, бавовняні тканини й барвники. За словами римського автора Плінія Старшого (23-79 рр. н. е.), імпорт з Південної Індії був настільки масовим, що загрожував економіці Римської імперії.

Навісні замки, забезпечені ресорами або захисними пружинами, були винайдені римськими інженерами приблизно у нульовому році. Величезна географічна протяжність Римської імперії означала, що Римська технологія однозначно пошириться. Ремісники вздовж караванних шляхів швидко підхоплювали нові ідеї та винаходи, пов'язані з торгівлею. Вони вивчали та копіювали їх, створюючи всілякі місцеві різновиди та конструкції, а також впроваджували нові ідеї, які могли бути використані в їх власному виробництві.

Індія має відомий приклад раннього виготовлення заліза — дві чавунні колони, одна у Мехраулі поблизу Делі (висотою 6,6 м) з санскритським написом, що говорить, що вона була виготовлена у 360-400 роках, а інша (висотою 7,5 м) поблизу Дхара, яка була зроблена у 1304 році. Залізо у колонах настільки вільне від домішок, що вони практично не іржавіють. Рудники в Індії давали благородні метали і дорогоцінні камені, а також залізо, латунь і бронзу.

Як і в більшості країн Азії, навісні замки в Індії виготовлялися відповідно до старих, примітивних ремісничих традицій аж до XX-го століття. Замки робили кочівники, мандрівні слюсарі та ремісники, що працювали у невеликих майстернях у містах. Вони працювали сидячи на підлозі хатини або на голій землі просто неба, з простими інструментами nf без жодних машин. Замки були зроблені з латуні, бронзи або заліза. Після кування або лиття поверхні скріплювали, шліфували й полірували, а також, можливо, гравіювали для отримання рельєфного ефекту. Вироби могли бути ще більш прикрашені гравіюванням за допомогою пуансона або долота. Конструкції замків також могли відрізнятися. Часто слюсар співпрацював з бронзовим ливарником, який відливав певні частини замку.

Основний ринок слюсарних виробів знаходився у містах. Традиційно ремісники продавали свої товари на базарах або ринках, і у багатьох випадках вони робили свої замки на місці або поблизу. Пізніше, коли дешеві вітчизняні та імпортні замки механічного виробництва почали конкурувати та захоплювати ринок, старі замки вийшли з ужитку разом зі старим ремеслом.

Прикраси замків

Гарно прикрашені предмети побуту були вельми поширені у різних азійських культурах. Це також вірно щодо навісних замків, і тут помітно схожість і вплив з інших країн. Форма замків — ще один такий фактор. Велике розмаїття старовинних індійських навісних замків зазвичай симетричних форм, людських фігур, рослин, демонів і зображень богів.

Як і в сусідніх країнах, Китаї, Ірані та Непалі, в Індії традиційно робили замки у формі тварин, таких як коні, слони, верблюди, леви, тигри, олені, буйволи, птахи, скорпіони, жаби, щури, черепахи та риби.

Індуїстські та буддійські божества також часто зустрічаються у формі та орнаменті висячих замків, з метою посилення їх захисних властивостей.

Зокрема, ми бачимо Божественні зображення на менш майстерно зроблених нових копіях старих бронзових замків з Непалу, які сьогодні продаються туристам як індійські. Їх існує більше десятка різновидів.

Зауважимо, що сьогодні в азійських країнах вельми популярний бізнес виготовлення реплік старовинних навісних замків. Такі замки часто як сувеніри привозять туристи з поїздок до цих країн, але при цьому не всіх їх попереджають про підробки. Ці замки мають вельми привабливий вигляд, але антикваріатом не є.

Сучасні навесні замки з Індії, що імітують старовинні

Сучасні навісні замки в Індії виготовляють промисловим шляхом та їх зовнішній вигляд не має істотних відмінностей від замків, виготовлених в Європі або США.