Грабіжники банківського плаща
Протягом 15 років, з 1982 по 1997 рік агенти ФБР без успіху розшукували двох успішних грабіжників банків. За цей час бандити змогли пограбувати 28 банків на території США. Сума награбованого становила близько 8 мільйонів доларів.
Злочинці були обережні й допитливі: вони цілими місяцями планували пограбування та ніколи не грабували банки поряд з домом. Під час злочину бандити завжди були в плащах, перуках, темних окулярах, намагаючись максимально ускладнити своє впізнання. Звідси прізвисько банди «Грабіжники банківського плаща». Потім, як тільки грабіж закінчувався, чоловіки зі здобиччю роз'їжджалися по своїх домівках, що розташовувалися у різних штатах.
Але, як і з іншими злочинцями, грабіжників підвів ряд безглуздих випадковостей, а також зайва самовпевненість.
А почали Вільям і Рей свою злочинну діяльність у 1970 році з невинної забави – крадіжки платівок у музичних магазинах. Потім у 1982 році в Аннаполісі вони пограбували свій перший банк, застосувавши стратегію, якої потім незмінно слідували. Подільники зазвичай чекали закриття дверей банку й через деякий час зламували замок. Двоє чоловіків у плащах, капелюхах, сонцезахисних окулярах і перуках заходили всередину й, погрожуючи зброєю, змушували службовців відкрити сховище та видати їм гроші. Перед зломом, бандити кілька тижнів вивчали діяльність банку-жертви. І завдяки такому системному підходу, завжди завдавали удару саме у той день, коли фінансова установа отримувала найбільший приплив грошових коштів.
Так у лютому 1994 року у Портленді, штат Орегон, грабіжники завдали удар у середу, коли філія отримала щотижневий приплив грошових коштів, і втекли з 233 026 доларів. Через вісім місяців грабіжники напали на банк в Уест-Карролтоні, штат Огайо, у четвер, коли туди надходила зазвичай найбільша сума готівки, і розжилися там 362 259 доларів.
10 лютого 1997 о 18:30 троє співробітників банку Seafirst в м.Лейквуд, штат Вашингтон, готувалися закрити сховище й вимкнути світло. Коли раптово двоє чоловіків відкрили східні двері банку та зі зброєю в руках швидко оточили касирів, надівши на них наручники. І поки один із пістолетом сторожив службовців, інший розкрив навісні замки на візках з грошима, а грошей було багато. У цьому банку зберігалися фінанси прилеглих банків, великих підприємств і одного казино. Броньовані вантажівки доставляли вантажі протягом всього дня, й готівкові гроші переносили до головного сховища наприкінці робочого дня. До того ж, на наступний день була запланована зарплата військовослужбовцям довколишнього форту Льюіс.
Трохи раніше 19-ї години грабіжники залишили банк з 4 461 681 долар! Це було найбільшою сумою, коли-небудь вкраденою у банків на той момент. Девід М. Таббс, глава відділу розслідувань ФБР в Канзас-Ситі, назвав «Грабіжників плаща» однією з найефективніших груп пограбувань банків в історії ФБР з розслідування цього типу злочинів.
Як відбувалося й до цього, бандити «чисто» втекли на своєму Jeep Cherokee, доверху забитому готівкою.
Але не встиг закінчитися такий вдалий для зловмисників рік, як цілий ряд випадковостей призвів до арешту та подальшого засудження. Вільям Кірпатрік передав своїй подрузі Майре Пенні 188 тисяч доларів готівкою, щоб вона розплатилася за будівництво зрубу у північних лісах Міннесоти. Але безпосередньо перед цим дівчина міцно посварилася зі будівельником Майклом Сентіной щодо останніх штрихів в облаштуванні будинку й він вирішив повідомити про велику виплату готівкою у податкову службу. Там, перевіряючи Пенні та її хлопця, з'ясували, що у парочки немає очевидних джерел доходів для будівництва такого будинку. Податкова передала результати перевірки до ФБР.
Розуміючи, що федеральна влада зацікавилася ним, Кірпатрік попрямував до орендованого складу у Лас-Вегасі за більшою частиною награбованого у банку Seafirst. Але, як на зло, на зворотному шляху до Міннесоти його зупинив поліціянт за перевищення швидкості. Пред'явлене підроблене посвідчення особи водія відразу викликало підозру в офіцера, й він обшукав машину. Під час обшуку було виявлено майже 2 мільйони доларів, зброя, а також перуки та лижні маски. Все це, очевидно, послужило причиною арешту Кірпатріка.
Рея Боумена заарештували місяцем пізніше. Він просто не сплатив вчасно рахунок у складській компанії Міссурі. А коли аукціоніст виявив всередині розкритого, згідно з регламентом порушення строків внесення орендної плати, складського сховища цілих 118 одиниць вогнепальної зброї та 480 тисяч доларів зверху, їм без зволікань були викликані федеральні агенти. Зв'язати воєдино злочинний дует остаточно допомогло фото сім'ї Боумена на холодильнику у будинку Кірпатріка.
У 1998 році пара «Грабіжників плаща» постала перед судом. Вільям Кірпатрік повністю визнав свою провину і був засуджений до тюремного ув'язнення терміном 15 років і 8 місяців. Рей Боумен же наполегливо заперечував свій зв'язок з бандою, але у ході судового процесу його все ж визнали винним у 4 пограбуваннях банків і засудили до 24 років і 6 місяців позбавлення волі.