Послідовники Остапа Бендера з Єревана
Найбільшою крадіжкою в СРСР можна визнати викрадення з державного банку в Єревані півтора мільйона рублів 6 серпня 1977 року. План цього злочину розробляли кілька людей: Микола Галачян, його двоюрідний брат Микола Рамзік, однопрізвищник Фелікс Галачян і ревізор банку Багдасарян. Але перед самим пограбуванням лідер злочинної групи Микола Галачян несподівано потрапив в автомобільну аварію і опинився e лікарні. Рамзік і Багдасарян запанікували. І "брати банк" відправився один Фелікс Галачян.
Вночі 4 серпня Фелікс піднявся на горище житлового будинку на вул.Налбандяна, який примикав до стіни банку та почав довбати її. Безплідним довбанням він займався майже дві ночі, поки не вибрався на дах подихати свіжим повітрям і не виявив, що до банку можна проникнути через відкрите вікно у відділі праці та зарплати. Забравшись у вікно, Галачян прокрався до сусідньої кімнати, під якою знаходилося сховище грошей. Він відірвав ломиком кілька паркетин і коловоротом просвердлив дірку в підлозі. Посвітив вниз ліхтариком і побачив там купи грошей. Проте вже світало, й Фелікс вирішив закруглятися.
Наступного вечора Галачян тим же шляхом знову проник до банку і продовжив роботу. Ломиком він розширив дірку у стелі, перепиляв ножівкою два арматурних стрижнів у перекритті та відігнув їх. Потім Фелікс по мотузці спустився вниз і відчув себе Крезом у царській скарбниці. Навколо нього на стелажах лежали пачки грошей, у кожній з яких було все, про що тільки могла мріяти проста радянська людина. І таких пачок навколо знаходилося море, треба було просто протягнути за ними руку. Галачян руки до грошей все простягав і простягав, поки не набив купюрами під зав'язку рюкзак і велику сумку. Всього його здобиччю стали близько півтора мільйона рублів.
Ось так, легко й просто сталася найбільша крадіжка в СРСР. А успіх їй забезпечив елементарний бардак. Виявилося, що у банку не працювала сигналізація. А відкрите вікно над сховищем і дії охорони, яка не почула, як двома поверхами вище хтось вночі довбає стелю, немов би запрошували зловмисників – "заходь, хто хоче, бери що хочеш". Чим і скористався Фелікс. Але й він допустив помилку, оскільки викрав нові купюри, які ще не були в обороті. Через це їх було легше відстежити, вони мали однакову серію АІ та номери, що йдуть один за іншим.
За це й зачепилися міліційні слідчи. Орієнтування за викраденими купюрами розійшлося по всьому неосяжному Союзу. Тим часом вірменські грабіжники опинилися у положенні розбагатілого Остапа Бендера. Свій мільйон на блюдечку з блакитною облямівкою вони теж придбали, але витратити такі гроші в СРСР було складно. Власниками заводів, газет, пароплавів вони стати свідомо не могли, тому їх домагання поширювалися на задоволення не найвишуканіших матеріальних запитів.
Фелікс відправився відтягнутися на свої сто тисяч на морські курорти Кавказу. Микола Галачян мислив ширше, але теж не глобально. Він приїхав до Москви, щоб купити диплом юриста та знайти самотню жінку з житлом, щоб отримати з її допомогою столичну прописку. Потрібну жінку Микола шукав у ресторанах, де гуляв щовечора, поки у «Празі» не познайомився з 24-річною москвичкою Людмилою.
Жінка із задоволенням користувалася грошима щедрого вірменина, не збентежила її й правда про незаконне походження багатства. Для допомоги у реалізації "засвічених" купюр Людмила залучила свого брата Віктора. Він отримав за свою допомогу щедру грошову винагороду та нові "Жигулі".
Але хмари над подільниками поступово згущувалися, муровцям вдалося скласти фоторобот Віктора. Злочинці вирішили втекти з Москви у Сочі на машині, але попалися та були заарештовані. В їхньому багажі виявили грошей та облігацій майже на півмільйона рублів. Незабаром злочинці зізналися, що частину викрадених грошей сховали у покришці «шістки» Віктора. А муровці його машину вже відігнали на стоянку. Поки вони мчали назад, то вельми турбувалися, щоб ці «Жигулі» ніхто не викрав. На щастя, машина залишилася у цілості й схоронності. Як і гроші в одній з її покришок. А всього оперативники карного розшуку повернули державі 1276340 рублів з 1525000 викрадених в Єреванському Держбанку. На решту Галачяни добре погуляли.
